26 лютого, неділя. Вечірня початок о 16.00 к.ч. Мале повечір’я з чином прощення., о17.00 к.ч.
Перший тиждень Великого посту.
27 лютого, понеділок. Вранці, молитви утрені, утреня, часи та вечірня початок о 05.30 к.ч,
ввечері Велике повечір’я та перша частина Великого покаянного канона преподобного Андрія Критського о 17.30 к.ч.
28 лютого, вівторок. Вранці, молитви утрені та утреня, часи та вечірня початок о 05.30 к.ч.
ввечері Велике повечір’я та друга частина Великого покаянного канона преподобного Андрія Критського о 17.30 к.ч.
1 березня, середа. Вранці, молитви утрені та утреня, часи та літургія Передосвячених Дарів початок о 05.30 к.ч.,
ввечері Велике повечір’я та третя частина Великого покаянного канона преподобного Андрія Критського о 17.30 к.ч.
2 березня, четвер. Вранці, молитви утрені та утреня, часи та вечірня початок о 05.30 к.ч.,
ввечері Велике повечір’я та заключна частина Великого покаянного канона преподобного Андрія Критського о 17.00 к.ч.
3 березня, п’ятниця. Вранці, молитви утрені та утреня, часи та літургія Передосвячених Дарів опочаток о 05.30 к.ч., ввечері початок о 17.00 к.ч.
4 березня, субота. Вранці, молитви утрені, початок о 05.30 к.ч., Божественна літургія святителя Іоанна Златоустого о 07.30 к.ч.,
ввечері недільна вечірня та утреня початок о 17.00 к.ч.
5 березня, неділя. Перша Божественна літургія святителя Василія Великого початок о 06.30 к.ч.,
друга Божественна літургія святителя Василія Великого з чином Торжества Православ’я початок о 10.00 к.ч. Вечірня початок о 16.00 к.ч.
«Коли ж поститеся, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постяться вони. Ти ж, коли постишся, намасти голову твою, і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постишся, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6, 16-18).
Піст – це час свідомих зусиль, які допомагають нам придбати інше бачення світу – те, що Господь називає Царством Божим усередині нас. Відомо, що грецьке слово «метаноя» – буквально означає «зміну свідомості». Людина покликана до перетворення власного життя, не випадково євангельська проповідь Ісуса Христа розпочинається такими словами: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мф.4:17). Але ми іноді не цілком розуміємо, що таке покаяння.
Покаяння – це дар Божий, і воно здатне перевернути душу людини. Але можна ще розуміти покаяння як шлях поступового, терплячого перетворення життя. І цей шлях неможливий без посту.
Сенс будь-якого посту – це самообмеження, тобто добровільна відмова від того, що складає помітну частину нашого земного життя. І в цьому сенсі перша седмиця Великого посту не відрізняється від інших. Важливість її в тому, що вона є часом переходу – звикання – до режиму посту, тому можна її провести строго за увесь піст, щоб потім постити було легше. Але міру суворості, порадившись з духівником, кожен повинен визначити собі сам. Подвиг посту повинен поєднуватися з покірливим міркуванням про міру наших можливостей. Не можна тут орієнтуватися на моду або поради сусідів. Природно, ми повинні орієнтуватися на вимоги уставу Православної церкви і не дозволяти собі легковажно розслаблятися, самовільно послабляючи піст нібито унаслідок нездійсненності уставних вимог. Зараз модно давати собі послаблення і міркувати про неможливість для наших слабких сил повноцінного посту. Якщо апріорі сприймати піст з такою установкою, то нічого у нас не вийде. Якщо ж просити у Бога допомоги, щоб Він дав нам сил пройти терен посту успішно з міркуванням, тоді Господь пошле нам сили і терпіння, щоб пронести цей нелегкий хрест посту. Знайти свою міру стриманості – це одне з найважливіших духовних завдань Великого посту.
Актуально під час Великого посту обмежити свої інформаційні дії (телевізор, інтернет). Часто така стриманість стає важчою, ніж обмеження в їжі.
В цілому, головна мета посту – морально прославити людину, а не змусити її голодувати, відмовляючись від їжі, адже піст без молитви – це усього лише дієта.
